Картотека "Хороводні ігри" (Старша група)
«Мак»
Мета: удосконалювати навички ходьби на місці; виховувати увагу і пам’ять; виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Хід гри
Діти стоять у колі пліч-о-пліч. Одна дитина всередині — це «городник». Вихователь співає:
Ой на горі мак,
Під горою так.
Діти беруться за руки і, ступаючи назад, збільшують коло на ширину піднятих у сторони рук. На слова:
Мак, мак, маківочки,
Золоті голівочки!
— діти роблять крок на місці та виконують мах руками вперед назад. На слова:
Станьте ви так,
Як на горі мак!
— діти присідають і показують руками, який виріс мак (простягають руки вперед).
Діти, стоячи, запитують:
Городнику, городнику,
Чи полив ти мак?
Г о р о д н и к. Полив.
На приспів:
Мак, маки, маківочки,
Золоті голівочки!
— діти роблять крок на місці, розмахуючи руками вперед і назад, а «городник» у цей час ходить у середині кола й удає, що поливає мак.
На слова:
Станьте ви так,
Як на горі мак!
— діти, стоячи, показують, як «виріс мак» (піднімають руки в сторони на рівень плечей, долоні повертають угору, пальці трохи згинають, показують, яка квітка в маку).
На приспів:
Мак, маки, маківочки,
Золоті голівочки!
— діти опускають руки і роблять крок на місці, розмахуючи руками вперед і назад.
Д і т и
Городнику, городнику,
Чи поспів мак?
Г о р о д н и к. Поспів.
Діти повторюють пісню спочатку, дрібним кроком звужують коло, беруться за руки й повільно піднімають їх угору. На слова «Станьте ви так» показують, яка спіла головка в маку.
« ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ» (НАРОДНА ПІСНЯ-ГРА)
Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів, читання за особами; розвивати пам'ять, увагу; виховувати любов до художнього слова.
Хід гри
Діти домовляються, хто виконуватиме роль гарбуза і одягають йому шапочку у вигляді гарбуза. Решта дітей вибирає собі персонажів казки і також одягає відповідні шапочки. Територія ігрового майданчика – це «город», на якому ростуть овочі ( учасники хороводу).
Вихователь .
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
Гарбуз (зупиняється). Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася жовта диня,
Гарбузова господиня (диня виходить на середину «городу» до гарбуза).
Диня. Іще живі, іще здорові,
Всі родичі гарбузові!
Вихователь.
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки. ( буряки виходять)
Буряки. Іще живі, іще здорові
Всі родичі гарбузові!
Вихователь
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля.( виходять бараболя і квасоля)
Бараболя і квасоля.
Іще живі, іще здорові,
Всі родичі гарбузові!
Вихователь.
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця.
Морквиця.
Іще живі, іще здорові,
Всі родичі гарбузові!
Вихователь.
Обізвався старий біб.
Біб. Я підтримав увесь рід!
Іще живі, іще здорові,
Всі родичі гарбузові! ( усі діти утворюють коло, гарбуз усередині і всі разом співають).
Діти. Ой, гарбузе, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти! ( розширюючи коло, співають).
Миска пшона, шматок сала –
Ось до тебе вся приправа.
Гра - інсценізація «Як у нас біля воріт»
Мета: викликати почуття ритму і емоційну піднесеність під час пісень у дітей, бажання гратися, дружно.
Обладнання: шапочка – звірятка для маленьких (муха, комар, бджілка, мурашка).
Хід гри
З поміж дітей обирають «муху», «мурашку», «комара», «бджілку». Решта дітей утворюють хоровод. Діти, яких обрали стоять за колом, входять у нього поступово, відповідно до сюжету гри. На слова вихователя: Як у нас біля воріт, Як у нас біля воріт. Діти ходять по колу. На слова: Ой люлі, край воріт, Ой люлі, край воріт. Діти плещуть у долоні, стоячи на місці. На слова: Спів мушиний там дзвенить, Спів мушиний там дзвенить, Ой люлі, там дзвенить. Виходить у коло «муха», хоровод рухається праворуч, потім ліворуч, на приспів «муха дзижчить». Комар музику веде, Комар музику веде. Ой люлі, ой веде. Виходить комар, зображуючи гру на інструменті. Бджілка у танок пішла, Муравейка повела Ой люлі, повела. Входить «бджілка», кличе «мурашку», який танцює ніби несе якусь ношу. Ой мурашка любий мій, Танцювать іди мерщій, Ой люлі, та мерщій. Бджілка танцює. Радий я б потанцювати, Та втомився, що й не встать, «Мураха» присідає, удаючи, що втомився. На приспів усі танцюють. Щойно пісня завершується, «муха», «бджілка», «комар», «мурашка» розлітаються. Вони літають по колу і знаходять собі заміну (обирають за бажанням). Обрані стають за колом. Діти у хороводі знову співають пісню, гра повторюється.
«ЧИЙ ВІНОК КРАЩИЙ»
Мета: удосконалювати навички ходьби по колу; виховувати увагу та орієнтування у просторі; виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Хід гри
Діти розподілені на дві групи. Кожна група стає в коло. На слова або пісню вихователя:
Візьмемося за руки,
Підемо на луки,
Там сплетемо віночок,
Станемо в таночок.
Діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні рядки зупиняються, піднімають руки догори. Вихователь у цей час проказує:
Чий найкращий вінок,
Той піде у танок.
Діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вихователь відзначає, в якому колі діти швидко поклали руки на плечі і дотримують форми кола. Діти з відзначеного кола танцюють, а решта дітей плескає в долоні.
«Подоляночка»
Мета: викликати у дітей, бажання гратися, розвивати пам'ять, увагу; виховувати любов до художнього слова; удосконалювати навички ходьби по колу; виховувати увагу та орієнтування у просторі. виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Діти водять хоровод, в колі дівчина-Подоляночка.
Десь тут була подоляночка.
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала, до землі припала!
Личко не вмивала, бо води не мала.
Устань, устань подоляночко,
Обмий личко, як ту скляночку,
Та візьмися в боки, та піди у скоки,
Біжи до Дунаю, бери ту, що скраю.
Наприкінці слів «Подоляночка», замість себе обирає іншу дівчину, гра починається знову.
«Калина»
Мета: ; виховувати увагу та орієнтування у просторі; виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу; 
Діти стоять у колі і співають пісню:
Ой на горі калина,
Під горою малина,
Ой так, на горі калина,
Ой так, під горою малина.
Там зійшлася дітвора,
Танцювати почала.
Ой так, там зійшлася дітвора,
Ой так, танцювати почала.
На слова першого рядка діти тричі плещуть у долоні. На слова «Під горою малина» вони присідають, знову тричі плещуть у долоні (перед колінами). На слова «Ой так, на горі калина» тупають однією ногою (тричі), а на слова «Ой так, під горою малина» обертаються ліворуч навколо себе. На слова «Там зійшлася дітвора» діти ступають чотири кроки вперед, зменшуючи коло; на слова «Танцювати почала» роблять назад чотири кроки, збільшуючи коло. На слова «Ой так, там зійшлася дітвора» тупають другою ногою (тричі), а на слова «Ой так, танцювати почала» обертаються вправо навколо себе.
Гра «Вийди ,вийди сонечко»
Мета: . виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Учні зібралися на галявині і, виглядаючи із-за хмари сонечко, яке принесе їм весну-красну, співають:
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На веселі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Дівчинка-сонечко прокидається, піднімає руки - з пальчиками-промінчиками догори, сміється, і біжить до дітей, які починають співати веснянки.
Дидактичн iгри
Гра «Сімейка»
Мета:Закріплення лічби; узгодження слів та рухів.
Хід гри:
Діти стоять у колі. Обирається Омелько. Йому одягають бриль. Розподіляють ролі між іншими дітьми, які по черзі заходять у коло до Омелька. Усі разом промовляють слова: У нашого Омелечка Невеличка сімеєчка: Тільки він та вона, Та старий, та стара. Та Іван, та Степан, Та Василь, та Панас. Та той хлопець, що в нас. Та дві дівки косатих, Та два парубки вусатих, Та дві Христі в намисті, Та дві ляльки в колисці.
Гра «Краски», або «Фарби».
Мета: Закріплення знань дітей про кольори81.
Хід гри: Грають 10—20 дітей. Вибирають «мамку», «бога» і «чорта». «Бог» і «чорт» ідуть геть, а «мамка» пошепки кожному визначає краску, щоб інші не чули.
Ти будеш червона! Ти — синя. Ти — чорна. Ти — жовтогаряча. Ти — бурякова.
Я буду червоне яблучко! – просить хтось.
Будь.
Я буду золотий колосок.
Будь.
Я буду голуба хустинка…
Коли краски всі визначені, приходять «бог» і «чорт».
Дзінь-дзінь!
Хто прийшов?
Бог.
По що?
По краску.
По яку?
По зелену.
Вибирай собі.
Оця!
Бери.
Бере краску й одводить убік. Знову підходить.
Дзінь-дзінь!
Хто прийшов?
Бог.
По що?
По краску.
По яку?
По червону.
Вибирай собі.
Оця!
Ні. Не вгадав.
Тоді підходить «чорт».
Бом-бом.
Хто прийшов?
Чорт з горбом.
По що?
По краску.
По яку?
По синю.
Вибирай собі.
Оця.
Бери.
Забирає краску, підходить знову і так само питає білу краску, але такої немає.
Тоді знову підходить «бог»:
Дзінь-дзінь!
Буває, що надають таких красок, що, яку не спитай: синю, зелену, червону,— її нема та й нема. «Бог» і «чорт» сперечаються, і тоді за згодою всіх «мамка» каже назви: глиняна, залізна, земляна, зелений горіх, жовтий горіх, чорна рожа, золотий черевичок, срібна рибка, червона хустина, біла зірка, солодка морква, дрібна рута... І вже тоді залишається вгадати, хто саме. Коли виберуть усі «краски», беруть цурку — міцну палку, «бог» і «чорт» беруться за неї, а «краски» — за ними, обнявши попереднього попід руки; «мамка» стає туди, де менше «красок», і тягнуть; хто перетягне, той і переміг.
Значну групу становлять народні рухливі ігри з обмеженим мовленнєвим текстом. У них текст подається як лічилка, примовка, перегукування. Це ігри «Панас», «їду, їду», «Звідки ти?», «Жмурки», «Горю-дуб», «Котилася бочка...», «На чім стоїш?», «Іваночку, покинь схо- ваночку», «Зайчик і Ьурчик», «Бочечка», «Квочка», «Ірву, ірву горішечки» та ін.
«ДІДУСЬ МАКАР»
Мета: розвиток уваги, орієнтування у просторi.
Хiд гри:
Гравці обирають з-поміж себе дідуся Макара, який повинен дізнатись, що вони робитимуть. Діти відходять від нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати тощо. Загадавши, підходять до дідуся і кажуть:
—Здрастуй, дідусю Макаре!
—Здрастуйте, діти. Де були, що робили?
Діти відповідають так, щоб трошки підказати: на городі, в садку, в хаті тощо, і показують, що вони робили. Коли дідусь вгадає, всі тікають, а він їх ловить; кого впіймає, той стає дідусем. А коли не вгадає, діти зізнаються, що робили, і теж тікають.
Народнi рухливi
"Дощик”
Мета: розвиток уваги, орієнтування координації рухів.
Обладнання: горщик, дерев’яна ложка
Хід гри
Обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком і дерев’яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і "варить кашу, вимішує її «ложкою». Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і примовляють: Іди, іди, дощику, зварим тобі борщику, у новому горщику. Тобі каша, а нам – борщ, щоб густіший ішов дощ. Учні зупиняються, а кашовар із заплющеними очима прямує до дітей і комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром. Коли гра набридає, школярі зі словами: Дощику, дощику, перестань! Ми поїдем на баштан, Та візьмемо диньку, усім по шматочку, а тобі – ціленьку! Всі розбігаються, підстрибуючи на одній нозі.
«На баштані»
Мета: розвиток спритності та винахідливості
Обладнання: палка для сторожа із дзвіночком
Хід гри
Діти-гравці обирають сторожа лічилкою: Гоп, гоп, кавун. Малайди-драйди, кавун. Мацики-брики, не спіши, наш баштан стережи! Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило кавунів і динь. У цей час школярі ховаються за кущами, спостерігаючи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами:Крадемо, крадемо кавуни, нема діда вдома, Поїхав по дрова. Дрова погоріли, діда вовки з’їли. Діти удають , ніби рвуть кавуни. Сторож помічає дітей і кидається їх ловити. Кого він спіймав, той стає ведучим сторожом.
Гра «Іваночку, покинь схованочку»
Мета:Розвивати спритність, швидкість бігу.
Хід гри: Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і промовляють: Іваночку, Іваночку, Покинь свою схованочку. Раз, два, три - кого схочеш, То злови. Діти тікають, Іванко їх ловить.
Обрядові та звичаєві ігри
Гра «Розлилися води»
Мета: Уславлення весни; узгодження рухів та слів.
Хід гри: Діти стають у коло, водять хоровод та співають пісню:
Розлилися води на три броди
Приспів
Гей! ДІти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Що в першому броді зозуленька кує.
Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Що в другому броді соловей щебече.
Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох.
Що в третьому броді сопілонька грає
. Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.
Зозуленька кує, бо літечко чує.
Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Соловей щебече, садки розвиває.
Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох.
Сопілонька грає, на грання скликає.
Приспів
Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке,
Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.
«Жучок»
Мета: виховувати любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Це суто великодня гра, вона символізує безкінечний рух сонця і вічне життя.
Хiд гри
Хлопці й дівчата стають парами в довгий ряд. Руки в парах схрещують особливо (так, як на "стільчик"). Маленьку дитину запрошують бути "Жучком", роззувають і двоє дужих хлопців водять її по тому "чарівному місточку". Ті пари, по котрих уже пройшовся "Жучок", швиденько біжать наперед і там знову стають. Таким чином, якщо грають біля церкви, - обходять довкола храму.
Ой ходить жук по жучині, а жучиха по драбині,
Грай, жуче, грай!
Грай, жуче, грай
На жучкові опанчина, а сам жучок, як дитина.
На жучкові черевички, а сам жучок невеличкий.
А хто хоче жучка грати, треба йому паску дати.
А ми того рік чекали, щоби нині жучка грали.
А ще будем рік чекати, щоби того жучка грати.
Великодня гра-забава "Купка"
Мета: : виховувати любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
Хiд гри:
Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.
Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д.
Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники.
Ігри історичної та соціальної спрямованості
«Король»
Мета:виховувати патрiотизм ,повагу до iсторii
Хiд гри:
Хлопці розділяються, стають у дві шеренги один проти одного.
Центральний гравець першої команди починає діалог. Йому відповідає центральний гравець з другої команди:
- Королю, королю, буде війна?
- Ні.
- Чому?
- Замало війська.
- Відбий собі.
Центральний розбігається і намагається розірвати шеренгу в одному з місць. Якщо це вдається, то хвостова частина переходить до нього. Гра продовжується доти, доки в одній з команд не залишиться один учасник – "Король”, який програв війну.
Ігри побутової спрямованості
«БОНДАР»
Мета: Збагачувати словниковий запас і розвивати мовлення, ознайомлювати з працею народних майстрів.
слова пісні:
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Стружу, стружу дошку
На дубову бочку.
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Стружу, стружу дощечки
На дубові бочечки.
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Дощечки збираю,
Бочки складаю.
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Бочку я складаю.
Обруч набиваю.
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Вистругую чопочки
Затикати дірочки.
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Бочку вже кінчаю,
Води наливаю.
Бондарю, бондарю,
В боки візьмися ! в таночок, бондарю,
Хоч раз обкрутися.
- Що робив бондар? Отже, прадіди батьків наших дітей, у кого прізвище Бондар або Бондаренко, робили бочки.
Хід гри: Дійові особи — Бондар, допитливі діти (можна Бондаренки). Допитливі діти обступають Бондаря півколом і співають:
Бондарю, бондарю,
Що ти робиш?
Бондар відповідає:
Стружу, стружу дошку
На дубову бочку.
З цими словами Бондар виставляє ліву ногу вперед і удає, що стругає рубанком дубову дошку (затискує пальці в кулачки і, тримаючи правий кулачок позаду лівого, імітує роботу рубанком).
Під час відповіді Бондаря діти Бондаренки повторюють його рухи і слова.
На слова «Дощечки збираю, бочки складаю» Бондар двічі піднімає з підлоги по дві «дощечки», а на дальші слова складає їх одну до одної.
Чопочки «вистругуються» швидше. На кожен такт правим вказівним пальцем Бондар водить по лівому, наче ножиком, від себе вперед, виконуючи таким чином по чотири рухи в такті.
«Вистругавши» чопочки, всі тичуть пальчиком вперед і вигукують «тиц,», наче затикають у бочці дірочку.
На слова «Бочку вже кінчаю, води наливаю» Бондар, ритмічно нахиляючись і випростовуючись, удає, ніби заливає бочку водою. Щоб переконатися, що вона без дірок, піднімає «бочку» вгору і, хвилинку почекавши, весело вигукує: «Не тече!».
На слова останнього куплета щасливий Бондар, взявшись у боки, кружить навколо «бочки» човганцем. При бажанні останній куплет можна повторити.
«ШЕВЧИК»
Мета: Поповнювати словниковий запас, розвивати мовленнєві вміння, розширювати уявлення про народні мистецтва.
(Вихователь наспівує, виконує всі рухи. Потім призначає дітей на ролі, і розпочинається гра.)
Хід гри:
Дійові особи — майстер-швець, помічник майстра (три особи), шевчики (всі діти).
Обладнання: стільчик, іграшкова миска.
Діти (шевчики) стоять у розірваному колі, посеред кола - стільчик, на якому миска з водою; біля стільчика стоїть майстер-швець, навколо стільчика - три помічники. Діти гуртом співають:
А чи бачив ти, як шевчик
Шкіру в воді мочить?
Усі шевчики нахиляються і ритмічно піднімають й опускають праву руку, затиснуту в кулачок, ніби вмочують у воду шкіру, перевертаючи її на обидва боки. Майстер так само мочить шкіру в мисочці.
А чи бачив ти, як шевчик
Шкіру натягає?
Шевчики прикладають ліву руку до правого коліна, наче тримають шкіру, а правою, затиснутою в кулак, ритмічно рухають від коліна до землі. Майстер, натягуючи шкіру, ставить ліву ногу на стілець.
А чи бачив ти, як шевчик
Черевички шиє?
Стуливши пальці обох рук, ніби між великим та вказівним пальцями знаходиться дратва, шевчики в ритмі пісні то з'єднують руки перед собою, то розводять їх у сторони.
А чи бачив ти, як шевчик
Гвіздки забиває?
Шевчики припадають на праве коліно і ритмічно стукають по лівому коліну правим кулачком, ніби молоточком. Майстер може поставити лівий кулачок на спинку стільчика й стукотіти правим кулачком по лівому.
А чи бачив ти, як шевчик
Гвіздки розчищає?
Шевчики прикладають ліву долоню до грудей і в ритмі пісні рухають по ній правою, розчищаючи «гвіздки».
А чи бачив ти, як шевчик
Черевички чистить?
Шевчики піднімають ліву ногу, зігнуту в коліні, прикладають до коліна долоню лівої руки і ритмічно потирають по ній правою рукою, наче щіткою. Майстер ставить ліву ногу на стільчик і чистить черевики.
А чи бачив ти, як шевчик
У свято танцює?
Шевчики танцюють. Роботу закінчили, то й радісне свято настало.
Слова приспіву розігруються так. На слово «ой» діти легко б'ють по землі лівою ногою, а праву, зігнуту в коліні, піднімають вгору. На слово «брате» в тому самому положенні легко підскакують на лівій нозі, одночасно плетучи лівою рукою нижче зігнутого коліна правої ноги (плескач). Наступний такт виконується тими самими рухами, тільки починають уже з правої ноги і плещуть правою долонею.
Якщо шевчики танцюють кожний на своєму місці, майстер-швець з помічниками виконують плескач, кружляючи один за одним навколо стільчика.
«Горщечки»
Мета:
Хiд гри:
Гравців має бути непарна кількість. Усі, крім одного, утворюють подвійне коло. Гравець, який не має пари, стає в середину кола — це «купець». Дітей, які утворили зовнішнє коло, називають «горщечками», а внутрішнє — «господарями». Купець звертається до когось із «господарів» і питає:
— Продаєш горщечок чи ні?
Якщо продає, починається торг. Коли зійдуться в ціні, виходять і «купець», і «господар» за коло та й біжать у протилежні боки, навколо гравців. Хто раніше прибіжить до «горщечка», що продається, той стає «господарем».
Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.
